#OnlineLearning #Coursera
Був у нас викладач, який по півтори години міг перелік рекомендованої літератури диктувати, бо не хотів дати листочок відкопіювати (він же купу часу витратив, щоб його скласти і тепер то його “інтелектуальна власність”). Він був жадіна і не хотів ділитись навіть такою інформацією, і це був наскрізний лейтмотив усього курсу. Якщо хтось спитає, як називався той предмет, то вже навіть не згадати не вдасться, бо нічогісінько звідти не було винесено. А ми вчитись любимо!
На щастя, викладачі найкращих в світовому рейтингу університетів (здогадайтесь, на якому місці, точніше, після якої сотні там є українські університети) вважають за потрібне освічувати маси. І безкоштовно.
Почнемо з найвідомішого порталу для самостійної онлайн-освіти – Coursera. Існує вже чотири роки завдяки зусиллям викладачів Стенфордського університету Дафни Коллер (дуже цікава жінка; програмувала з 12 років, вже у 17 тримала ступінь бакалавра, а потім ще й відслужила в армії) і Ендрю Нг. Фішка Курсери в тому, що вона, по-перше, майже завжди безкоштовна (зазвичай плату беруть за сертифікати), що, погодьтеся, не може не приваблювати; по-друге, курс дають цілком, знання вже систематизовані і оброблені, фактично, розжовані, тільки візьми. Єдиний мінус (який водночас і плюс), – курси переважно англійською. Але ми в цьому бачимо важливий мотиваційний аспект: люди роками вчать цю англійську і все ніяк не вивчать. А тут розповідають цікаві речі. І можна прослухати курс за своєю спеціалізацією спочатку, щоб підтягнути скіли в своїй сфері, а потім перейти на щось нове і потрібне. До речі, є багато курсів із субтитрами, українською в тому числі.
Записатись дуже легко. Зареєструватись на сайті, знайти потрібну тему, записатись на курс (якщо курс вже в архіві – приступити негайно, якщо він лише анонсований – дочекатись дати початку) і отримувати знання в чистому вигляді.
© That.School.